Хто залишиться "за бортом"?
Як повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, до 20 жовтня Парламент має затвердити у першому читанні законопроект про Державний бюджет України на 2022 рік. Проте, як і у схваленому Кабміном плані держбюджету на 2022-2024 роки, у поданому Урядом документі виявлено суттєві "проколи". Нестача коштів вдарить по гаманцю тисяч українців. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Вчителям – копійки, на пандемію і книжки – 0 грн
Однією з найкритичніших проблем цього року стала шалена заборгованість по заробітній платі вчителям, внаслідок чого педагоги з різних регіонів України заявили про готовність до масштабних протестів. Лише по Львівській області сума недонарахувань навесні сягнула майже 243 млн грн.
Та, схоже, ця "чорна полоса" для педпрацівників очікує і у 2022 році. На зарплати вчителів передбачено 108 млрд грн – це всього на 8 % більше, ніж 99,65 млрд, виділених у 2021 році.
"Очевидно, що ніякого реального підвищення зарплат вчителів Уряд не планує. Не говорячи вже про виконання Постанови 822 про поступове підвищення найнижчого посадового окладу педпрацівників. Потрібно збільшити освітню субвенцію на 17,8 млрд, з яких 11,6 млрд – на підвищення зарплат педпрацівників принаймні на 20 %", - розповідає секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну
Залишать голими та босими: комунальники пообіцяли "не райдужну перспективу" всім боржникам
Українцям вказали на два обов'язкові платежі, які не можна ігнорувати
Тікали від мобілізації, а потім їли своїх мертвих дітей: українцям нагадали історіїї 100-річної давнини
Мізерні зарплати педпрацівників просто вражають – подекуди вони навіть нижчі за рівень "мінімалки" у 6000 грн.
"Працюю асистентом-вчителя. Маю вищу освіту. Зарплата – 4859 грн, а це 10 розряд. У той час, коли мінімальна з/п – 6 000 грн. Як прожити на такі кошти? Чому не можна підвищити мінімальний оклад учителя до рівня мінімальної з/п?", - обурюється педпрацівник Новоград-Волинської ЗОШ № 10 художньо-естетичного профілю Олександр Загурський.
Ще однією проблемою сьогодні є критична нестача електронних підручників. Але ж цей напрямок, як і "ковідна" безпека школярів та вчителів, залишилися "за бортом".
"9 млн грн обов'язково треба виділити Інституту модернізації змісту освіти МОН – на створення електронних підручників, які наразі вкрай потрібні. А також поновити програму "Субвенція на заходи боротьби з COVID-19 та її наслідками під час навчального процесу у закладах освіти" та виділити 1 млрд грн. Коронавірус нікуди не подівся, ми маємо захистити учнів і вчителів," – наголошує секретар Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій.
Не втішає і розмір фінансування Нової української школи – суми залишилися на рівні 2021 року у розмірі 1,4 млрд грн.
"Цього дуже мало для якісного втілення реформи НУШ. Потрібно додати 256 млн грн, з яких 250 млн – на навчання вчителів. Адже наступного року стартує реформа 5-х класів. Вчителів-предметників значно більше, ніж вчителів початкових класів, тож 400 млн грн, закладених Урядом, точно недостатньо. І ще 6,3 млн необхідно на створення безбар’єрного простору", - відзначає Наталія Піпа.
На бібліотеки ж Уряд, взагалі, заклав "нуль" гривень. А за програмою "Забезпечення шкільних бібліотек навчальною та художньою літературою" необхідно передбачити 1,4 млрд грн. Як підкреслює нардеп, зробити це можна шляхом зменшення видатків МОН за програмою "Загальнодержавні заходи у сфері освіти".
На розгляд поданих правок залишається всього 10 днів – усі пропозиції Комітет з питань бюджету повинен розглянути до 15 жовтня.
Колапс в медицині і "діра" у 5 млрд
Не менші хвилювання наразі викликає ще один "грошовий" законопроект – це № 6052 "Про внесення змін до Закону України "Про Держбюджет України на 2021 рік" щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів".
"Цим документом монобільшість пропонує додаткові надходження у розмірі 40 млрд грн в держбюджеті витратити на дороги, розрахунки СБУ, поповнення статутних капіталів тощо. На медицину ж хочуть виділити всього 2 млрд. І це при тому, що в квітні видатки скоротили на неї на 6,5 млрд, а в країні триває пандемія коронавірусу", - наголошує член Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольга Стефанишина.
Парламентарі вимагають виділення додаткових 5,4 млрд грн на медицину.
"Відповідні правки зі мною підписали ще 20 народних депутатів. На це є конкретні розрахунки: ці кошти потрібні, щоб до кінця року Національна служба здоров'я України змогла оплачувати послуги, а лікарні – забезпечувати ліками пацієнтів і виплачувати зарплату лікарям. Без цих коштів може настати колапс в медичній системі. Тож сподіваємося на підтримку членів Комітету з питань бюджету", - підкреслює народний депутат Ольга Стефанишина.
Даний законопроект вже був прийнятий в першому читанні, тож профільний Комітет має розглянути внесені правки до розгляду в цілому.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.