Не лише сіль і риба: що везли чумаки та скільки заробляли перші українські далекобійники

Чумаки – напівлегендарні українські постаті, яким ми завдячуємо не лише розвитком логістики та соляної промисловості, але й багатому прошарку культури – від пісень до звичаїв. Хто міг стати чумаком і який спадок вони залишили сучасній Україні, розповіли в проекті «Чумацькі пісні: Соляні шляхи України».

«Чумаки – це фактично українська субкультура, представники якої спеціалізувалися на перевезенні товарів широкого вжитку землями України в одному економічному полі. Все було зєднано логістичними маршрутами. Чумацький шлях – не лише якась там траса, типу Київ-Одеса, - це розгалужена система маршрутів. Така собі ріка, яка везла товари, культуру, звичаї й традиції», - пояснює історик Олексій Савченко.

«Сіль, яку возили з Криму чумаки – це була економічна артерія. Зараз їздять фури, танкери, пароплави, а тоді на возах возили сіль, бо вона була дуже дорога», - додає співак і композитор Олег Скрипка.

Причина великої вартості солі – її широке застосування як єдиного консерванта. Крім риби і солі, чумаки возили вугілля, кав’яр, вина, родзинки, навіть фініки та інжир.

«Чумацтво – це класний соціальний ліфт того часу. Багато хто зробив капітал на чумацтві, а в епоху промислового перевороту ці гроші вкладали в інший прибутковий бізнес», - наголошує Савченко. Купували наділи землі, відкривали винокурні і заводи.

Відома родина меценатів Терещенків – вихідці з чумаків.

Стати чумаком міг будь-хто, в кого був стартовий капітал, віз, харчі на дорогу, гроші на купівлю солі і зворотну дорогу.

Нагадаємо, Володимир Івасюк присвятив пісню "Червона рута" не Софії Ротару: все про музу і таємний роман композитора

Як повідомляв "Знай.ua", під Києвом масштабно відсвяткують День Хрещення Русі

Знай.ua писав, в УПЦ видали книгу про історію Православної Церкви на території України