Українці дедалі частіше стикаються з блокуванням і закриттям банківських рахунків. При цьому люди втрачають не лише час і нерви на збір додаткових документів, а й значні суми грошей, йдеться у статті "Телеграфа".

Банківська картка. Фото: скрін youtube

Нерідко клієнти змушені платити просто для того, щоб повернути хоча б частину власних коштів. Юристи зазначають, що така практика виглядає сумнівною, однак поступово з'являються судові рішення, які допомагають постраждалим домагатися повернення грошей.

Після блокування та примусового закриття рахунку клієнт стикається одразу з кількома проблемами. По-перше, банки часто відмовляються видавати кошти готівкою і пропонують лише безготівковий переказ до іншого банку. Іноді повертається не вся сума. Наприклад, у деяких випадках встановлюються обмеження на видачу коштів.

По-друге, фінансові установи нерідко стягують додаткові комісії за переказ грошей. Їхній розмір може сягати 30% від суми - фактично клієнт втрачає майже третину своїх коштів.

Популярні новини зараз

Пенсіонери отримають по 800 грн щомісяця: кому доплата гарантована

Відомий режисер розкрив справжнє обличчя Ані Лорак після її брехні про Тіну Кароль: "Вона гадюка"

По 8000 грн протягом пів року: держава виплачуватиме компенсацію і за що

Готуйтеся до більших платіжок: опалення цьогоріч вимкнуть не за календарем

Показати ще

За словами юристів, банки зазвичай вимагають надати реквізити рахунку в іншій установі для переказу залишку. При цьому комісія за таку операцію може становити від 10% до 30%.

Формально банки не називають такі списання штрафами, оскільки законодавство про фінансовий моніторинг не надає їм права карати клієнтів. Тому подібні платежі оформлюють як спеціальні комісії, наприклад "комісію при розірванні ділових відносин" або плату за розрахунково-касове обслуговування.

ПриватБанк. Фото: скрін youtube

Банкіри пояснюють високі збори так званою загороджувальною комісією, яка нібито має відлякувати клієнтів із підозрілими операціями - так званих "дропів". Водночас юристи зазначають, що через посилення вимог фінансового моніторингу під такі підозри дедалі частіше потрапляють звичайні клієнти, які просто не мають достатньої кількості документів для підтвердження своїх доходів.