Мікрокредити в Україні давно перестали бути «швидкими грошима до зарплати» й дедалі частіше перетворюються на багаторічну фінансову кабалу. Свіжий випадок із Чернівецької області яскраво показує: невелика позика може закінчитися арештом усіх банківських рахунків.
Сім тисяч гривень, які коштували майже шістдесят
Житель Вижниччини 31 травня 2023 року оформив у мікрофінансовій організації «Аванс Кредит» позику на 7 000 гривень строком на 360 днів. Умови здавалися стандартними, однак чоловік не зміг вчасно повернути гроші — і борг почав стрімко зростати.
У жовтні 2023 року «Аванс Кредит» продав право вимоги за кредитним договором компанії «ФК «Кредит-Капітал». Для позичальника це означало лише одне: тепер вимагати повернення буде вже зовсім інша структура, яку він навіть не обирав.
Станом на вересень 2025 року заборгованість сягнула 57 148 гривень. Із них лише 7 000 становило тіло кредиту, решта — 50 148 гривень — нараховані проценти. Борг виріс більш ніж у сім разів.
Суд ухвалив заочне рішення: що це означає
19 червня 2026 року Вижницький районний суд під головуванням судді Андрія Осокіна розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження — без виклику сторін. Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд, не подав відзиву на позов і не з'явився до суду, рішення ухвалили заочно.
Суд повністю задовольнив вимоги позивача. Окрім основної суми боргу в 57 148 гривень, із чоловіка стягнули ще 2 662,40 грн судового збору та 8 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Загальна сума стягнення перевищила 67 тисяч гривень.
Арешт рахунків — головна загроза для боржника
Як тільки судове рішення набирає законної сили, справа передається до виконавчої служби. Державний або приватний виконавець має право накласти арешт на всі банківські рахунки боржника. Гроші списуються автоматично — незалежно від джерела надходжень.
Як раніше роз'яснював Верховний Суд, навіть пенсійні виплати не захищені від стягнення, якщо вони надходять на звичайну банківську картку, а не на спеціальний пенсійний рахунок. Банк у такому разі не зобов'язаний з'ясовувати походження коштів і беззаперечно виконує постанову виконавця.
Чи можна оскаржити заочне рішення
Заочне рішення суду не є остаточним вироком. Відповідач має право подати письмову заяву про його перегляд протягом 30 днів із дня проголошення. Крім того, апеляційну скаргу можна подати до Чернівецького апеляційного суду в той самий 30-денний строк.
Юристи радять не ігнорувати судові повістки й обов'язково подавати відзив на позов — це дає шанс зменшити суму нарахованих процентів або довести, що позичальник не був належним чином повідомлений про переуступку боргу.
Схожі справи в українських судах трапляються дедалі частіше. За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, жінка з Чернігівщини взяла 2 500 гривень у МФО — суд зобов'язав її сплатити 21 200 гривень. Інший позичальник отримав 6 100 гривень, а через суд із нього стягнули вже 38 576 гривень. У всіх випадках проценти багатократно перевищували тіло кредиту.
Раніше портал Знай повідомляв, пенсія — це геноцид: українець подав до суду і вимагав мільйони.