80 000 грн за один перехід: фішингова пастка на маркетплейсах спустошує картки українців

Продаж речей через інтернет-майданчики давно став звичною справою для мільйонів українців. Але іноді один необережний клік перетворює звичайну оборудку на фінансову катастрофу — гроші з картки зникають за лічені хвилини, а продавець залишається і без товару, і без коштів.

Саме так сталося з мешканкою Миколаївської області, яка наприкінці липня вирішила продати товар через популярну онлайн-платформу. Одразу після публікації оголошення з нею зв'язався покупець — увічливий, зацікавлений, готовий одразу переказати гроші. Єдине, що він попросив, — перейти за посиланням для «підтвердження отримання оплати».

Посилання вело на сайт, який до дрібниць копіював офіційний сервіс торговельного майданчика. Жінка ввела реквізити банківської картки — номер, термін дії, CVV-код — і за кілька хвилин з її рахунку зникли майже 80 тисяч гривень. Покупець, звісно, більше на зв'язок не виходив.

Як працює фішинг: стара схема з новими жертвами

Фішинг — це не нова технологія, але вона залишається однією з найефективніших серед кіберзлочинців. Суть проста: шахраї створюють підроблений сайт, який зовні не відрізняється від справжнього, і змушують жертву самостійно передати всі конфіденційні дані — від номерів карток до паролів інтернет-банкінгу та SMS-кодів підтвердження.

За інформацією правоохоронців, зловмисники найчастіше полюють на: повний номер банківської картки, термін її дії, CVV/CVC-код, PIN-код, логіни й паролі до інтернет-банкінгу, а також одноразові коди з SMS. Маючи цей набір, шахрай отримує практично повний контроль над рахунком.

Найпоширеніші канали для фішингових атак сьогодні — це фальшиві сайти маркетплейсів (OLX, Prom, Rozetka), електронні листи нібито від банків чи податкової служби, а також реклама в соціальних мережах із обіцянками грошових виплат, соціальної допомоги чи бонусів. У всіх випадках фінальна мета одна — змусити людину перейти за посиланням і ввести дані картки.

Як відрізнити фальшивий сайт від справжнього

Головна ознака підробки — адреса сайту в браузері. Навіть якщо дизайн сторінки повністю збігається з оригіналом, доменне ім'я завжди буде відрізнятися. Шахраї використовують схожі символи, додають зайві слова або змінюють доменну зону. Наприклад, замість dopomoga24.org жертва може опинитися на dopomoga24.org.vypolaty-fond.info — різниця лише в кількох символах, але наслідки катастрофічні.

Фахівці радять: ніколи не переходьте за посиланнями, які надсилають незнайомці в месенджерах або чатах маркетплейсів. Справжній покупець може оплатити товар через вбудовану систему платформи, йому не потрібні додаткові посилання для «підтвердження» чи «отримання» грошей.

Що робити, якщо ви стали жертвою фішингу

Якщо ви перейшли за підозрілим посиланням і ввели дані картки, дійте негайно:

• Заблокуйте картку через гарячу лінію банку або мобільний застосунок.
• Зверніться до поліції із заявою про шахрайство — чим швидше, тим більше шансів повернути гроші.
• Повідомте про інцидент до кіберполіції через офіційний сайт stopfraud.gov.ua або Telegram-канал "BRAMA".
• Змініть паролі до інтернет-банкінгу та електронної пошти.

Для підвищення рівня кібербезпеки в Україні діє проєкт "Кібер Брама", створений спільно з кіберполіцією. На порталі проєкту розміщені рекомендації щодо захисту від інтернет-шахраїв, практичні поради з безпечного користування мережею та інструменти для перевірки підозрілих посилань.

Правоохоронці наголошують: шахраї постійно вдосконалюють свої методи. Фішингові сайти стають дедалі переконливішими, а легенди — правдоподібнішими. Єдиний надійний захист — власна пильність і звичка перевіряти кожне посилання перед тим, як вводити будь-які особисті дані.

Раніше портал Знай повідомляв, 65 163 грн зникли з картки після SMS: чому суд не зобов'язав банк повернути гроші.

Також наш портал інформував, псевдознайомий та фейкова знахідка: шахраї ошукали українців на 9 000 грн за добу.

Більше деталей читайте у матеріалі: банк або обмінник не приймає долари: коли це незаконно і як захистити права.