Друге півріччя 2026 року починається з суттєвого розширення фінансової прозорості на міжнародному рівні. Україна, яка вже кілька років бере участь у системі автоматичного обміну податковою інформацією CRS, переходить на оновлений стандарт — CRS 2.0. Головна відмінність: якщо раніше обмін стосувався переважно класичних банківських рахунків і депозитів, то тепер у поле зору податкових органів потрапляють і цифрові активи.
Новий стандарт розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку і є глобальним трендом: дедалі більше країн приєднуються до автоматичного обміну, аби унеможливити приховування доходів за кордоном. Україна не запроваджує жодного нового контролю над громадянами — вона лише приводить свої правила у відповідність до оновленого міжнародного стандарту.
Що саме змінює CRS 2.0
Ключове розширення стосується переліку активів, інформація про які може надходити до української податкової від іноземних фінансових установ. Якщо раніше йшлося здебільшого про банківські депозити, то тепер сфера дії охоплює також електронні гроші, цифрові валюти центральних банків (CBDC) та окремі операції з віртуальними активами. Інакше кажучи, криптовалютні транзакції та цифрові гаманці більше не залишаються в «сірій зоні».
Це не означає, що завтра податкова отримає повний доступ до кожного криптогаманця українця. Але тренд очевидний: держави домовляються про те, щоб цифрові інструменти, які донедавна вважалися непідконтрольними, поступово вписувалися в загальну систему фінансового моніторингу.
Які дані передаватимуть іноземні банки
У межах автоматичного обміну за стандартом CRS 2.0 іноземні фінансові установи передаватимуть українській податковій такі відомості про рахунки податкових резидентів України: дані про власника рахунку, країну податкового резидентства, номер рахунку, залишок коштів, а також окремі види доходів — зокрема відсотки та дивіденди.
Для абсолютної більшості українців, які не мають закордонних рахунків або тримають там незначні суми, жодних нових обов'язків не виникає. Водночас тим, хто активно користується закордонними фінансовими інструментами — від банківських депозитів у Європі до криптовалютних платформ, — варто розуміти: рівень прозорості зростає, і інформація про такі активи може стати доступною українським податковим органам в автоматичному режимі.
За даними НБУ, облікова ставка в Україні наразі залишається на рівні 15% річних, і більшість членів Комітету з монетарної політики не виключають, що вона буде незмінною щонайменше до кінця року. На цьому тлі для українців, які розглядають закордонні інструменти для збереження заощаджень, додатковим фактором стає саме прозорість — приховувати такі активи стає дедалі складніше.
Раніше портал Знай повідомляв, рахунки арештують без попередження: хто ризикує залишитися без грошей.
Більше деталей читай у матеріалі: державний банк ліквідують: чи повернуть українцям заощадження.
Також наш портал інформував, банки перекриють перекази: кого торкнеться новий ліміт з серпня.