В Україні дедалі частіше доходять до крайніх заходів через несплату комунальних послуг — конфіскації житла. Попри воєнний стан і мораторії, виконавча служба запустила механізм примусового стягнення квартир за борги перед житлово-будівельними кооперативами та управителями багатоквартирних будинків.

Найгучніший випадок стався в Дарницькому районі столиці. У пенсіонера, який не мав квартирних лічильників, ЖБК нараховував борги прискореними темпами. У підсумку сума сягнула 875 000 гривень, понад половину з яких кооператив нарахував через відсутність приладів обліку. Квартиру виставили на аукціон і продали.

Як працює механізм: закон №14005

Ситуацію погіршило ухвалення у квітні законопроєкту №14005, який суттєво спростив стягнення боргів. Автоматизація систем виконавчого провадження та синхронізація державних реєстрів дозволяють виконавцям оперативно блокувати банківські рахунки й накладати арешт на майно — часто без виклику боржника до суду.

Юристи наголошують: конфіскація єдиного житла залишається крайнім заходом, однак усе менше перешкод для її реалізації. За словами керівника практики господарського та цивільного права АО «Юридична компанія WINNER» Світлани Круторогової, судовий примус обов'язковий, але постачальники послуг дедалі частіше йдуть через спрощене наказне провадження — без виклику сторін.

Коли єдине житло можуть відібрати

Закон встановлює чіткий поріг: продаж єдиного житла заборонений, якщо сума боргу не перевищує 40 мінімальних заробітних плат — близько 346 000 гривень. Усе, що вище, — потрапляє в зону ризику. Але навіть після перетину цієї межі виконавча служба спочатку зобов'язана перевірити наявність коштів на рахунках, відрахування із зарплати чи пенсії та рухоме майно — наприклад, автомобіль.

Голова АО «Кравець і партнери» Ростислав Кравець зазначає: лише за повної відсутності цих активів нерухомість виставляють на торги. Однак проблема в тому, що споживачі часто навіть не знають про відкрите провадження — судові повістки надсилають поштою, а люди не завжди вчасно їх отримують.

Хто в зоні найбільшого ризику

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко попереджає: найуразливіші — українці без квартирних лічильників. У таких випадках управителі будинків законно розподіляють загальнобудинкові втрати ресурсу (небаланси) саме на них, що призводить до стрімкого зростання заборгованості.

Голова КП «Тепловик» Олександр Душенко пояснив механізм: тим, хто має лічильники, нараховують за показаннями, а решту обсягів та сум розподіляють між власниками квартир без приладів обліку. Він закликав громадян регулярно робити повірку лічильників і контролювати нарахування, щоб уникнути втрати субсидій і накопичення критичних боргів.

Окрема проблема — судовий захист. Юристи попереджають: судитися через несправедливі платіжки вкрай важко. Послуги адвокатів коштують від 3 до 5 тисяч доларів, а в комунальних компаній — величезні штати юристів, з якими звичайній людині змагатися майже неможливо.

Раніше портал Знай повідомляв, комунальні борги можуть списати: Кабмін отримав петицію.

Також наш портал інформував, субсидію перерахують автоматично: тарифи на воду зросли до 87 грн за куб.