Програма житлових сертифікатів для внутрішньо переміщених осіб, яка мала стати порятунком для сотень тисяч українців, на практиці перетворилася на суцільне розчарування. Люди отримують документи на право купівлі житла, але реалізувати це право вдається одиницям.
Причин одразу кілька — від небажання продавців зв'язуватися з державною програмою до хронічної нестачі бюджетних коштів.
Продавці не хочуть зв'язуватися з ваучерами
Як розповідають рієлтори, значна частина власників квартир відмовляється від угоди щойно дізнається, що покупець планує розраховуватися житловим сертифікатом. Інші погоджуються, але одразу підвищують ціну.
Програма передбачає виключно безготівковий розрахунок, тоді як чимало продавців віддають перевагу готівці. Вони побоюються, що великі суми на рахунках вплинуть на соціальні виплати. До того ж власники нерухомості остерігаються валютних ризиків і затримок під час банківських операцій. Державні програми у багатьох асоціюються з бюрократією та ризиком зриву угоди, тож продавці закладають у вартість додаткову «плату за незручності».
Розміру сертифіката не вистачає на реальне житло
Ще одна серйозна проблема — розрив між сумою державної допомоги та реальними цінами на ринку нерухомості. У Києві, Львові та інших відносно безпечних регіонах навіть однокімнатні квартири коштують понад 2 мільйони гривень.
За словами столичної рієлторки Олени, знайти квартиру за 2 млн грн у Києві або найближчих передмістях дуже складно. Такі варіанти існують, але часто потребують капітального ремонту або розташовані у віддалених районах. Більшість переселенців шукають житло у безпечних локаціях із розвиненою інфраструктурою, де ціни значно вищі.
Через це багато ВПО змушені розглядати житло у менш безпечних або прифронтових регіонах, де ціни відповідають розміру ваучера. Але після пережитого вимушеного переїзду далеко не всі готові знову ризикувати.
60 днів — і гроші зникають
Критики програми звертають увагу на обмежений строк дії сертифіката. На використання житлового ваучера відводиться лише 60 днів. За цей час необхідно знайти відповідне житло, перевірити документи, домовитися з продавцем, оформити договір купівлі-продажу та пройти всі бюрократичні процедури.
Якщо скористатися сертифікатом у відведений час не вдається, кошти повертаються до програми та передаються наступним претендентам у черзі. Для військовослужбовців або людей, які перебувають далеко від місця майбутньої покупки, цього терміну часто недостатньо.
Грошей у бюджеті критично мало
Найгостріша проблема — дефіцит фінансування. Попри значну кількість заявок і позитивних рішень, фактичні виплати отримує лише невелика частина претендентів.
За словами головної координаторки громадської організації «Донбас SOS» Віолети Артемчук, одна із заявниць, яка подала документи в перший день відкриття бронювання, опинилася приблизно на дев'ятитисячному місці в черзі. Водночас наявного фінансування вистачило лише для трьох тисяч людей.
Подальші джерела фінансування програми залишаються невизначеними. Існують припущення, що нові кошти можуть надійти восени, однак офіційного підтвердження поки немає. На думку правозахисників, без підтримки міжнародних партнерів та донорів забезпечити програму необхідними ресурсами буде складно.
У підсумку для тисяч переселенців ключовою перешкодою залишається реальне фінансування — отримати право на сертифікат значно легше, ніж дочекатися грошей, які дозволять ним скористатися.
Доставка повістки в ліжко: ТЦК отримають право заходити в житло
Перевірки на блокпостах і поза ними: чого не мають права робити ТЦК
В Україні оновили тарифи на газ: від 8,46 до 27,99 грн за кубометр
Доведеться пересідати на велосипед: тарифи на громадський транспорт злетять
Раніше портал Знай повідомляв, банк не зможе забрати заставне житло, якщо є дитина: позиція суду.
Також наш портал інформував, комуналку за житло в зоні бойових дій спишуть: Кабмін отримав петицію.
