Українці, які отримують значні суми через P2P-перекази «з картки на картку», ризикують потрапити під пильну увагу податкової. Національний банк передає інформацію про підозрілі транзакції, а Державна податкова служба проводить документальні перевірки та донараховує податки. Саме така історія сталася з мешканкою Полтави, якій довелося заплатити державі майже два мільйони гривень.
Як повідомляє Poltava Today, протягом 2023 року жінка отримала на власні банківські рахунки перекази від різних фізичних осіб на загальну суму 7 057 174 гривні. Гроші надходили через звичайні P2P-перекази, однак полтавка не подала декларацію про майновий стан і доходи, а отже — не сплатила з цих надходжень жодної копійки податків.
Підставою для перевірки стала інформація від Національного банку України. Фіскали провели документальну позапланову невиїзну перевірку й дійшли висновку: регулярні надходження великих сум без документального підтвердження їхнього походження є оподатковуваним доходом. Жінці нарахували 18% податку на доходи фізичних осіб — 1,27 млн грн, 1,5% військового збору — 105 тис. грн та штрафні санкції. Загальна сума боргу перед державою склала 1 728 646 гривень.
Полтавка не погодилася з таким рішенням і звернулася до суду. У березні Полтавський окружний адміністративний суд скасував податкові повідомлення-рішення через низку процесуальних порушень із боку контролюючого органу. Серед них — відсутність наказу про уповноважених осіб на сайті податкової, самостійне розкриття працівниками ДПС конверта з вимогою, що повернувся неврученим, та виготовлення копій документів не з паперового оригіналу, а зі сканованої версії.
Однак податкова подала апеляцію, і Другий апеляційний адміністративний суд у Харкові повністю скасував рішення першої інстанції. Ключовий висновок апеляції: процесуальні недоліки з боку контролюючого органу не звільняють платника від обов'язку сплатити податки, якщо він отримав 7 мільйонів гривень без документального підтвердження походження коштів.
Суд також зазначив: податкова надсилала кореспонденцію на офіційну адресу реєстрації платника, а відповідальність за своєчасне отримання пошти лежить на отримувачі. Оскільки позивачка не надала ні до податкової, ні до суду жодних документів, що підтверджували б непідприємницький характер отриманих коштів, стягнення до бюджету в сумі близько 1,7 млн грн залишили в силі.
Чим це загрожує звичайним українцям
Ця справа створює важливий прецедент. Податкова отримує від НБУ дані про великі або регулярні перекази між картками фізичних осіб. Якщо надходження мають систематичний характер і вимірюються мільйонами гривень, фіскали можуть розцінити їх як прихований дохід і провести перевірку навіть без особистого візиту до платника. Довести, що гроші — це, наприклад, повернення боргу чи допомога родичів, доведеться документально: договорами позики, розписками, нотаріально засвідченими угодами.
Раніше портал Знай повідомляв, борги понад 240 000 грн можна списати через суд.
Також наш портал інформував, арешт рахунку за борги: як отримати доступ до грошей.