Ларисі Ніцой, яка є активною мовозахисницею, надійшов лист від українського заробітчанина Юрія Кириченка із Америки.
У листі він розповів історію, яка сталася із ним у реальному житті нещодавно. Він каже, що саме завдяки цій історії, він зрозумів, наскільки велике значення у житті кожної людини має рідна мова, особливо, за кордоном.
"Я був студентом одного з навчальних закладів на заході США. Як і більшість студентської молоді в Америці, я працював влітку для того, щоб заробити гроші на навчання. Місцем моєї роботи був найголовніший і найвідоміший національний парк у США - Єллоустоун у штаті Вайомінг. Особливістю роботи в цьому парку було те, що всі його робітники, а вони були з дуже багатьох країн світу, носили бейджі з іменем і місцем, звідки ця людина приїхала. Якщо ти американець - в тебе на бейджі написане ім'я і штат, а якщо іноземець - то ім'я і країна походження."
На бейджику Юрія був напис "Україна". Парк, де працював Юрій, щодня приймав безліч туристів. Були і українці, проте, спілкуватися із ними було дуже важко, саме через мовний бар'єр.
"В той час, коли Україна зі зброєю в руках бореться за свою національну ідентичність, є українці, які не розуміють, як важливо використовувати засоби комунікації рідною мовою. В один із днів зі мною на зміні працювала: китаянка, американець, італієць, чешка, полячка, словенка (перелік людей постійно змінювався за розкладом).
Громадський транспорт подорожчає для всіх, окрім пенсіонерів: скільки доведеться платити з 1 травня
"Київстар" попередив українців про небезпеку: що треба знати
Пенсіонерам дадуть знижку на продукти 20%: що потрібно взяти в магазин
Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну
Робоча мова спілкування, звичайно, була англійська для всіх, але, прочитавши написи на бейджі та ідентифікувавши своїх земляків, туристи одразу ж переходили на рідну мову. Китайці спілкувалися мандарином, поляки - польською, італійці - італійською, французи - французькою. Це дозволяло швидко пояснити всі нюанси роботи парку і забезпечити найкращі умови для відвідувачів. Адже, як приємно почути поради і настанови своєю мовою від працівників парку в іншій частині планети."
Одного дня до Юрія підійшла молода пара. Юрій каже, що було помітно, що родина заможна і батьки привезли дитину показати їй стада живих бізонів.
"І, привітавшись "здравствуйтє", з ентузіазмом почала питати мене: "Как вам тут работаєцца і как ви сюда папалі?" Я з американською усмішкою, як нас і вчили відповідно до всіх корпоративних правил, щиро вітаюся англійською і розповідаю їм, що я український студент і зараз навчаюся в США, а працюю тут, щоб підтримати себе фінансово. Вони вдивляються ще раз у бейдж і питають мене повторно: "Так вы із Украины?" Кажу, що так, я з Києва. "Так мы тоже, мы с Абалони". Тоді я їм одразу відповідаю українською: "А чому ви не говорите українською?" На це батько мені одразу каже дратівливим тоном: "А какая разніца, что абізательна гаварить па украинскі?"
Тобто, саме тому, що українці не говорили українською, Юрій не зміг ідентифікувати їх як українців:
"ЯК же я можу вас ТУТ визначити ЯК УКРАЇНЦІВ, окрім як за мовою спілкування?" Вони і задумалися на секунду. В нашій розмові виникла довга пауза... усмішки зійшли з наших облич... більше вони в мене нічого не питали і пішли далі."
Відтоді, Юрко впевнений, що один із найважливіших маркерів українця за кордоном є українська мова.
"Нам треба завжди "за замовчуванням" починати розмову з української, інакше ми НЕ ЗМОЖЕМО ІДЕНТИФІКУВАТИ себе як ОКРЕМИЙ народ. Тому мова - це найважливіша наша цінність. Сподіваюся, ви зможете перепостити мою історію, щоб люди перестали казати "какая разніца?""
Також, Знай.uа писав Єрмоленко заявив, що українці повинні відроджувати українську мову
Як раніше повідомляв Знай.uа Лариса Ніцой перетворилася на Фаріон, знайшовши на фестивалі "Файне місто" російську музику: "Це команда фас"