Комунальні борги в Україні все частіше призводять до втрати житла. Лише за останні місяці виконавча служба суттєво активізувала процедуру примусового стягнення — і це стосується не лише злісних неплатників, а й тих, хто просто не має лічильників у квартирі.

Резонансний випадок у Києві: пенсіонер втратив квартиру

Найгучніший випадок стався у Дарницькому районі столиці. Там у пенсіонера конфіскували та продали на аукціоні єдине житло за борг перед житлово-будівельним кооперативом (ЖБК) у розмірі 875 тисяч гривень. Причому понад половину цієї суми ЖБК нарахував у прискореному темпі — саме через те, що в квартирі не було приладів обліку.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко пояснює: найбільший ризик мають українці без квартирних лічильників. У таких випадках управителі будинків на законних підставах розподіляють загальнобудинкові втрати ресурсу (небаланси) на мешканців без лічильників, через що борг зростає лавиноподібно.

Спрощена процедура: чому борги стягують швидше

У квітні 2026 року набув чинності законопроєкт №14005, який спростив процедуру стягнення завдяки автоматизації систем виконавчого провадження та синхронізації державних реєстрів. Тепер виконавці можуть оперативно блокувати банківські рахунки боржника та накладати арешт на майно — іноді ще до того, як людина дізнається про судове рішення.

Річ у тім, що постачальники комунальних послуг мають право стягувати борги у спрощеному наказному провадженні — без виклику сторін до суду. Якщо споживач вчасно не відстежив пошту й не подав заперечення, рішення ухвалюють без нього.

Коли можуть забрати єдине житло: ключові умови

Конфіскація єдиного житла залишається крайнім заходом і можлива лише за дотримання кількох умов:
  • Наявність судового рішення — без нього виселити людину неможливо.
  • Сума боргу має перевищувати 40 мінімальних заробітних плат — на сьогодні це близько 346 тисяч гривень. Якщо борг менший, єдине житло продати не можуть.
  • Виконавча служба спочатку зобов'язана перевірити наявність коштів на рахунках, відрахування із зарплати чи пенсії, а також рухомого майна (автомобіль тощо). Лише за повної відсутності цих активів квартиру виставляють на торги.

Водночас юристи попереджають: оскаржити несправедливі нарахування в суді — справа надзвичайно важка й дорога. Послуги адвокатів коштують від 3 до 5 тисяч доларів, а комунальні компанії мають величезні штати юристів.

Голова КП «Тепловик» Олександр Душенко закликав громадян регулярно робити повірку приладів обліку та контролювати нарахування. «Як „ділять“ витрати ресурсу? Тим, хто має лічильники, нараховують за показаннями. А обсяги, що залишилися, „ділять“ між тими, у кого лічильників немає — законодавство дозволяє це робити», — пояснив він.

Раніше портал Знай повідомляв, банк не зможе забрати заставне житло, якщо є дитина: позиція суду.

Також наш портал інформував, комуналку за житло в зоні бойових дій спишуть: Кабмін отримав петицію.