Ситуація із заборгованістю за житлово-комунальні послуги в Україні загострюється. Як повідомляє видання «На пенсії», останнім часом у великих містах дедалі частіше фіксують випадки, коли через значні борги за комуналку виконавча служба конфіскує нерухомість. Найчастіше до суду звертаються житлово-будівельні кооперативи та об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Утім, українське законодавство не дозволяє автоматично вилучати єдине житло через невелику заборгованість. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», продаж єдиної квартири та земельної ділянки під нею допускається лише тоді, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат. Станом на сьогодні цей поріг становить понад 432 000 гривень.
Однак навіть за такої суми квартира не стає першим об'єктом стягнення. Спочатку державний або приватний виконавець накладає арешт на банківські рахунки, списує кошти, за потреби арештовує автомобіль чи інше цінне майно. Лише якщо цих заходів недостатньо для погашення заборгованості, справа доходить до нерухомості. Крім того, закон встановлює строк позовної давності: у судовому порядку постачальники послуг мають право стягувати борги лише за останні три роки.
Чому накопичуються великі комунальні борги
Попри урядовий мораторій, що заморозив тарифи на газ, опалення та гарячу воду, боргові ями зростають через низку критичних факторів. Перший — відсутність індивідуальних лічильників: споживачі без приладів обліку газу чи води змушені платити за загальнобудинковими нормативами, які часто суттєво завищені. На таких власників також можуть «списувати» загальнобудинкові втрати ресурсів — наприклад, витоки в підвалах.
Другий чинник — падіння реальних доходів: навіть за стабільних тарифів фінансове становище багатьох сімей погіршилося через втрату роботи, бізнесу чи працездатності внаслідок війни. Третій — фактор внутрішнього переміщення: чимало громадян вимушено винаймають житло в безпечних регіонах, однак продовжують отримувати рахунки за свої залишені квартири.
Окрема проблема — юридична необізнаність. Якщо власники виїхали за кордон або в інше місто, за замовчуванням рахунки все одно виставляються за загальнобудинкові потреби (опалення, ліфти, послуги ЖБК/ОСББ). Без офіційної довідки про відсутність мешканців заборгованість нараховується автоматично щомісяця.
Як не втратити житло: практичні поради
Юристи радять не залишати без уваги навіть невелику заборгованість. З часом до основної суми додаються пеня, інфляційні втрати, судовий збір та 10% виконавчого збору — і борг стрімко зростає. Ось що варто зробити.
Як домовитися про реструктуризацію
Якщо сплатити всю суму одразу складно, потрібно звернутися до постачальника послуг і укласти договір про реструктуризацію. Для цього необхідно:
- подати письмову заяву до ЖБК, ОСББ або безпосередньо до комунального підприємства;
- додати документи, що підтверджують скрутне фінансове становище (довідка про доходи, статус ВПО, документи про втрату працездатності);
- узгодити графік погашення — щомісячними платежами протягом погодженого строку.
Такий механізм дозволяє поступово погасити борг і суттєво знижує ризик судового стягнення. Також варто регулярно перевіряти інформацію про судові справи: судовий наказ про стягнення заборгованості можна оскаржити протягом 15 днів після його отримання.
Українцям, які тривалий час не проживають у своїй квартирі, радять повідомляти про це ЖБК або ОСББ і надавати підтвердні документи — зокрема довідку про статус внутрішньо переміщеної особи або документи про проживання за кордоном. Це допомагає уникнути необґрунтованого нарахування окремих комунальних платежів.
Раніше портал Знай повідомляв, верховний суд вирішить долю паїв на деокупованих землях: борги сягають 70 000 грн.
Також наш портал інформував, житло в Одесі дорожчає на $10 за «квадрат» щомісяця: хто скуповує квартири біля моря.
Більше деталей читай у матеріалі: житло стане доступнішим: українцям дадуть іпотеку на нових умовах.