Держбюджет-2022 готує "сюрпризи": мільярди на утримання VIP-кварталу, мінімалка 6700 і урізання субсидій

"За" проголосувало 268 нардепів

Найважливішим рішенням сьогоднішнього пленарного засідання Верховної Ради стало затвердження у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 6000. І, як виявилося, без "проколів" не обійшлося – оскільки Кабмін суттєво затягнув із строками подачі найважливішого для країни законопроекту, розглядати низку змін у розподілі коштів нардепам довелося в "турбо-режимі". На що будуть спрямовані мільярдні витрати, які сфери стали "топ-пріоритетними" та про недоліки затвердженого Держбюджету-2022 дізнавалися Знай.ua.

Схвалювали вночі: кому "докинули" сотні мільйонів?

Як повідомив заступник голови Комітету ВРУ з питань бюджету Володимир Гевко, обговорення корегувань розподілу коштів в Держбюджеті на 2022 рік тривало до глибокої ночі.

А остаточний варіант законопроекту був схвалений профільним Комітетом тільки о 3:10 – за лічені години до початку засідання.

І серед внесених "по гарячому" змін можна знайти чимало цікавих фактів. Зокрема – багатомільйонні збільшення фінансування на забезпечення діяльності низки держустанов:

-Міністерства закордонних справ України – 353,6 млн грн

-Апарату Верховної Ради України - 83,9 млн грн

-Офісу Генерального прокурора - 475,7 млн грн

-Національного антикорупційного бюро України - 149,2 млн

-Міністерства фінансів України - 91,3 млн грн (у тому числі, на придбання серверного та мережевого обладнання)

-керівництва та управління у сфері інфраструктури (апарат Мінінфраструктури України) – 66,8 млн грн та ін.

Причому, ці суми в рази більші за важливі напрямки. Скажімо, на здійснення природоохоронних заходів було додано 100 млн, а на заходи з питань європейської інтеграції – лише 30 млн грн.

1 млрд "втече" на міст і перепис населення

Є в документі і ще більш вражаючі об'єкти та суми.

У той час, як народні депутати влаштовують за трибуною Парламенту протестні "івенти" проти дій київської влади щодо "золотого" здорожчання вартості будівництва мостів в часи пандемії, в Держбюджеті-2022 вносяться схожі правки.

За лічені години до розгляду законопроекту в залі Верховної Ради Комітет схвалив виділення додаткових 706 млн грн на будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві.

Майже стільки ж було "докинуто" на забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів – 702,9 млн грн.

А 273, 4 млн грн додали на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпро і понад 42, 1 млн – на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Є у списку і досить цікаві напрямки – на кілька сотень мільйонів було збільшено фінансування таких об'єктів:

• "Активні парки" – локації здорової України
• Центри креативної економіки
• Центри культурних послуг
• Індустріальні парки та ін.

А на підготовку до проведення Всеукраїнського перепису населення було додано 415,6 млн.

На Президентський університет – 4,6 млрд: "золота" новинка

А окрему позицію у "Топі найдорожчих" об'єктів займає "Президентський університет", створення якого ініціював глава держави Володимир Зеленський травневим Указом №217/2021. Саме на нього піде суттєвий "куш" з бюджету країни – передбачена сума перевалює за 4,5 млрд грн.

Ці багатомільярдні витрати відверто вражають навіть членів профільного Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

Варто додати, що і так космічний розмір фінансування ще був збільшений в останні дні – саме перед другим читанням до передбачених 100 млн "в копілку" Президентського університету додали ще 400 млн грн.

"Ми й до першого читання не розуміли, хто і як буде використати ті "університетські" 100 млн, не кажучи вже про 500 млн. Замість того, щоб витрачати кошти на ще 1 будівлю університету, президенту і МОН варто подумати, як оптимізувати існуючі університети – а їх у нас більше 200. Краще підтримувати ті університети, які дають високий рівень освіти, а не "вигадувати велосипед", - повідомляє секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

До того ж, як підкреслює нардеп, де великі гроші – там великі корупційні ризики.

"Загалом, на проект "Президентський університет" піде 4,6 млрд грн. Ви уявляєте, що можна було б зробити на ці кошти? Для порівняння, річний бюджет розвитку Львова – міста майже мільйонника – у 2021 році складає 3,7 млрд грн. На що можна використати такі кошти? На об'єкти інфраструктури: оновлення лікарень, садочків, шкіл, доріг, будівництво і оновлення об'єктів та інші важливі сфери", - зазначає Наталія Піпа.

Втім, у сфері освіти не обійшлося і без "плюсів" у затвердженому Держбюджеті-2022.

За словами секретаря профільного Комітету, фінансування важливого для країни напрямку Нової української школи (НУШ) збільшили на 150 млн грн. А на загальнодержавні заходи у сфері освіти – 517 млн грн.

Проте, разом з тим, прибрали субвенцію на обладнання харчоблоків у школах – на це передбачалося 1,5 млрд грн.

Що з субсидіями та "мінімалкою"?

Загалом же, розмір доходів і витрат в Держбюджеті-2022 до другого читання був збільшений на 55 млрд грн.

"При доопрацюванні бюджету до другого читання зусилля були сконцентровані саме на посиленні інвестиційної складової. Результатом стало рекордне зростання капітальних видатків – на 30,5 млрд до 140,2 млрд грн. Це – найвищій показник за останні 10 років", - повідомляє міністр фінансів України Сергій Марченко.

У кінцевому варіанті затвердженого проекту Закону 25 млрд грн влада додала на "Інфраструктуру", 3,1 млрд – на "Охорону здоров'я", а на "Фізичну культуру і спорт" – 1 млрд грн.

Що ж стосується соціальної сфери, то про довгоочікуваний "зліт" зарплат і пенсій українці мріятимуть і надалі.

Мінімальна зарплата підвищиться на 200 грн лише з 1 жовтня 2022 року – і становитиме 6700 грн.

А у "субсидійному" напрямку, взагалі, не передбачається збільшення фінансування. Витрати на пільги та житлові субсидії громадянам на оплату житлово-комунальних послуг становитимуть 38,4 млрд грн – це майже на 8 млрд менше, ніж передбачені 47,2 млрд у 2021 році.

Прожитковий мінімум у 2022 році на 1 особу в розрахунку на місяць закладено у розмірі: з 1 січня – 2393 грн, з 1 липня – 2508 грн і з 1 грудня – 2589 грн.

А от здешевлення товарів на полицях магазинів не передбачається – навпаки, за прогнозами Кабміну, зростання споживчих цін сягне позначки у 6,2 %.

Тож про подальше розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.

Також Знай.ua писав, що в Україні створять нову "дитячу" Держслужбу: жорстка перевірка аліментів та умов у школах – чого чекати.